Автор Богуслава Цимбалюк 
Андрій Гаврилів у львівському пошуку — це передусім молодий блогер зі Львова з акаунтом andriy.gavryliv, чиї публічні згадки з 2021 і 2026 років підтверджені поліцією, судом і польськими офіційними заявами. Це не універсальна біографія всіх людей із таким ім’ям: у відкритих джерелах фігурують щонайменше двоє різних Андріїв Гаврилівих, і їхні історії не можна змішувати.
Для мешканця Львова чи області запит зазвичай виникає після гучної новини: відео в центрі міста, заборона в’їзду до Польщі або вирок суду. Відповідь тоді залежить не від чуток у месенджерах, а від того, яку саме людину ви шукаєте і який документ її ідентифікує — протокол, судове рішення чи офіційна заява міністерства.
Нижче — лише те, що вдалося звірити за відкритими матеріалами станом на осінь 2026 року. Де дата, вік чи статус розходяться між джерелами, це зазначено прямо, без домислів про посаду, дохід чи приватне життя.
Відрізняємо людину від тезок
Найчастіше в українських новинах 2026 року йдеться про львівського блогера Андрія Івановича Гавриліва. Його ім’я в такому вигляді публічно вказане в профілі Instagram; поліція Львівщини в червні 2026 року називала його 22-річним львів’янином, інші матеріали того ж періоду — 23-річним. BBC News Україна у травні 2026-го писала, що йому ще немає 25 років. Розбіжність невелика, але показова: навіть базовий вік у репортажах не зведений до однієї метрики.
Окремо існує Андрій Володимирович Гаврилів, 16 листопада 1995 року народження, уродженець села Садове на Миколаївщині. У 2021 році він підписав контракт із ЗСУ, служив у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді, загинув 17 листопада 2022 року в бою біля Новомихайлівки на Донеччині. Похований у Калинівці Березанської громади. Указом Президента України № 433 від 18 липня 2023 року солдата нагороджено орденом «За мужність» III ступеня посмертно. Це інша людина, інший регіон і інший публічний слід.
Важливо. Прізвище Гаврилів не тотожне Гаврилову чи Гаврилюку. Футболіст Андрій Гаврилюк і мистець Андрій Гаврилюк — носії іншого прізвища. Якщо в тексті немає по батькові, року народження або міста, не переносьте факти з однієї картки на іншу.
Практичний орієнтир такий: львівський блогер з’являється в новинах разом із ніком andriy.gavryliv, Татрами або Брюховичами; десантник — разом із 79-ю бригадою, Новомихайлівкою і Калинівкою. Якщо цих маркерів немає, ідентифікація ще не завершена.
Фіксуємо перші публічні згадки
Перша широка поява львівського Андрія Гавриліва в регіональних і загальноукраїнських новинах припадає на кінець вересня 2021 року. Зйомку зробили в п’ятницю, 23 вересня, біля Оперного театру на проспекті Свободи: двоє чоловіків у балаклавах силоміць заштовхали дівчину в чорний Mercedes. Перехожі викликали поліцію, у місті оголосили план «Перехоплення».
Авто зупинили приблизно за пів години. У салоні були троє чоловіків віком до 27 років і дівчина; усі пояснили, що знімали ролик для TikTok. Речниця ГУ Нацполіції у Львівській області Світлана Добровольська підтвердила: на чотирьох склали адміністративні протоколи за дрібне хуліганство. Санкція тоді передбачала штраф 119 грн, виправні роботи до 60 годин або адміністративний арешт до 15 діб. Яке саме покарання обрав суд, у відкритих матеріалах того періоду послідовно не зафіксовано.
Ролик виклали на сторінці @andriy.gavryliv. За повідомленнями вересня–жовтня 2021 року він швидко набрав близько 3–3,6 млн переглядів. Сам ініціатор тоді казав, що хотів показати «соціальний експеримент» про реакцію перехожих і не планував відволікати патрулі від реальних викликів.
Цей епізод важливий не як «початок кар’єри», а як перша точка, де ім’я, нік і реакція львівської поліції збігаються в кількох незалежних новинах. Усе, що було до 23 вересня 2021 року в закритих сторіз чи приватних чатах, публічно не перевірити.
Викладаємо підтверджені етапи послідовно
Між осінню 2021-го і весною 2026-го блогер залишався видимим у соцмережах, але нових епізодів рівня поліцейського протоколу чи міжнародної заяви в перевіреній стрічці майже немає. На травень 2026 року різні видання оцінювали аудиторію Instagram приблизно в 870–880 тисяч, TikTok — близько 2,3 млн, YouTube — від понад 30 до понад 36 тисяч. Це зрізи на момент скандалу, а не офіційний реєстр.
22 травня 2026 року Андрій Гаврилів разом із дівчиною заїхав на Chevrolet Corvette до озера Морське Око в Татранському національному парку, де приватний транспорт заборонений. Того ж дня він опублікував фото біля авто й написав, що вони «перші люди в історії», які доїхали туди машиною. На зворотному шляху поліція в Закопаному виписала штраф 100 злотих і 8 штрафних балів. За польськими правилами за таке порушення можливий штраф до 5 тисяч злотих.
23 травня міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кєрвінський заявив, що за поданням поліції блогера внесуть до списку небажаних осіб із забороною в’їзду до Польщі на 5 років. На ситуацію публічно відреагував і прем’єр Дональд Туск. Заступник міністра внутрішніх справ Мацєй Душчик згодом повідомляв, що обмеження стосується також інших країн Шенгенської зони; сам Гаврилів називав п’ятирічну заборону безпідставною і наголошував, що Польщу він залишив 21 травня добровільно.
Коротко. Підтверджений ланцюжок травня 2026-го такий: заїзд 22 травня — штраф 100 злотих на місці — заява МВС Польщі 23 травня про заборону в’їзду на 5 років. Інші тлумачення мотивів поїздки лишаються словами учасника, а не актом державного органу.
Наступний етап настав уже у Львівському районі. 14 червня 2026 року на літньому майданчику «Чебуречної» в Брюховичах стався конфлікт із групою підлітків. Мати 13-річного хлопця звернулася в поліцію: за версією слідства, 22-річний львів’янин під час словесної сутички жбурнув запальничку й спричинив тілесні ушкодження. Відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України — умисне легке тілесне ушкодження.
У коментарі місцевим журналістам блогер не заперечував участь у конфлікті, але казав, що кинув пластикову запальничку в стіл, а не в голову, і після інциденту купив медикаменти. Слідство призначило судово-медичну експертизу. За повідомленням ZAXID.NET, Шевченківський районний суд Львова визнав Андрія Гавриліва винним і призначив штраф 850 грн. За публікацією ZAXID.NET, він визнав провину в присутності адвоката, справу розглянули в спрощеному провадженні; вирок на момент повідомлення ще можна було оскаржити.
Цифра 850 грн тут не «символічна». За одним із тлумачень, санкція ч. 1 ст. 125 ККУ може передбачати штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Для розрахунку саме розміру штрафу цей мінімум, за наведеним розрахунком, беруть як 17 грн: 50 × 17 = 850. Суд застосував верхню межу грошового варіанту покарання. Змінити суму могли б інша частина статті, інший вид стягнення (громадські чи виправні роботи) або скасування вироку в апеляції — публічного підтвердження апеляційного рішення на момент підготовки цього тексту немає.
Приклад. На практиці так часто виглядає «швидка» кримінальна історія з публічною людиною: інцидент у закладі фіксують відео й телеграм-канали того ж вечора, поліція відкриває провадження наступного дня, сторони дають різні версії удару, а суд через два місяці закриває проступок штрафом за спрощеною процедурою. Швидкість тут не означає, що всі обставини узгоджені: вона означає, що обрано найлегший склад і обвинувачений не став сперечатися в повному розгляді.
Перевіряємо, що відомо зараз
Станом на вересень 2026 року підтвердженими лишаються чотири публічні вузли: адмінпротоколи після інсценування викрадення 23 вересня 2021 року; заїзд до Морського Ока 22 травня 2026-го і заява польського МВС про п’ятирічну заборону в’їзду; кримінальне провадження після 14 червня в Брюховичах; вирок Шевченківського райсуду Львова від 10 серпня зі штрафом 850 грн.
Етапи 2026 року наклалися майже без паузи: міжнародна заборона ще не встигла «відстоятися» в публічному полі, як уже відкрили українську справу. Через це в стрічці новини часто злипаються в один «скандальний образ», хоча юридично це різні юрисдикції, різні склади і різні строки. Польська заборона рахується роками, український проступок — днями розгляду й сумою штрафу.
Невідомого більше, ніж здається після заголовків. Немає в відкритому доступі повного тексту вироку з усіма доказами експертизи. Не зведено офіційно, чи заборона автоматично діє в усьому Шенгені, чи лише в Польщі з окремими наслідками для інших держав. Не підтверджено незалежними реєстрами ані точну дату народження блогера, ані обсяг заявлених ним закупівель авто для ЗСУ. Музичні релізи й влоги на YouTube існують як контент, але не як юридичні факти біографії.
Як звірити згадку, щоб не збити хронологію
Якщо ви шукаєте львівського блогера після свіжої новини, перевірте нік andriy.gavryliv і прив’язку до конкретної дати: 23 вересня 2021-го, 22–23 травня 2026-го, 14 червня або 10 серпня 2026-го. Без дати прізвище в заголовку нічого не доводить.
Якщо в тексті є Миколаївщина, 79-та бригада, Новомихайлівка чи орден «За мужність», ідеться про Андрія Володимировича Гавриліва, 1995–2022. Ці факти не переносяться на сторінку блогера.
Якщо вам потрібно знати актуальний судовий статус після 10 серпня 2026 року, орієнтуйтеся на Єдиний державний реєстр судових рішень і повідомлення Шевченківського райсуду Львова, а не на переказ у соцмережах. Апеляція могла змінити або залишити штраф 850 грн; без нового рішення лишається лише вироком першої інстанції.
Якщо плануєте поїздку до Польщі чи іншої країни Шенгену і порівнюєте свій випадок із цією історією, дивіться не на чужий штраф 100 злотих, а на власний прикордонний статус: заборона конкретній особі не створює «прецеденту для всіх українців», але показує, що відео з нацпарку може коштувати не квитанції, а багаторічного обмеження в’їзду.