Автор Раїса Зимовець 
Мешканці Львівщини можуть побачити живе гутне скло не в музеї, а в робочій майстерні в селі Красів: там із розпеченої маси вручну роблять і невеликі сувеніри, і багатотонні об’єкти для ресторанів, готелів і громадських просторів. Засновник майстерні Мар’ян Таланчук каже, що в Україні таких майстерень із печами для гутного скла лише три, і всі вони на Львівщині. У печі температура сягає близько 1200 градусів.
Основна частина роботи відбувається біля печі: видування, формування, обробка й підготовка до відпалювання. Гутне скло — давня технологія, у якій головні інструменти майстра — трубка і вогонь; форму надають вручну, а для окремих виробів беруть дерев’яні форми. «Сама ідея гутного скла — вона ще з давніх часів, тому що гутні печі — досить давнє ремесло. По суті, практика роботи зі склом з тих часів, коли його винайшли, мало що змінилася. Зараз вона просто додатково якимись методами модернізується, тобто використовуються більш сучасні датчики вимірювання температури», — каже Мар’ян Таланчук.
Гутним ремеслом він займається понад десять років; раніше працював із вітражами. Біля печі має бути щонайменше двоє людей, тож у нього двоє напарників. Піч він збудував сам і каже, що саме такої ніде немає. Три майстерні, де видувають гутне скло, — в Академії мистецтв, у Брюховичах і ця в Красі.
Із розпеченим склом працюють швидко, поки маса не охолола. Далі скло відпалюють, потім ріжуть, свердлять, шліфують і полірують. «Після того, коли закінчується робота на печі, в нас йде етап відпалу. Відпал проходить в опічках, де стабільно 510 °C, і скло мусить повільно остигати. Відпал триває фактично до доби. Вже після того, коли скло витягується, його складають на стелажі, і потім вже починається холодна обробка на станках, які пристосовані, власне, для холодної обробки. Це свердління, різка, шліфовка, поліровка», — пояснює засновник майстерні.
Для сувенірів тут роблять вази, фруктовниці й декоративних пташок. Просту кульку видувають за 5–10 хвилин; складнішу однакову форму дають дерев’яні форми, а унікальні речі роблять повністю вручну. Окремі колони важили понад 9 тонн, люстра — близько 4 тонн. За час роботи через піч пройшло понад 40 тонн скла. «Всі об’єкти наші цікаві, тому що вони зроблені з душею і з любов’ю», — додає Мар’ян Таланчук.
Майстерня в Красі працює за класичною гутною схемою: піч, трубка, відпал і холодна обробка. Великі замовлення тут виконують для громадських інтер’єрів, а дрібні вироби залишаються частиною щоденної роботи біля печі.
Богуслава Цимбалюк