Де не можна збирати гриби на Львівщині

Станом на 1 травня 2024 року на Львівщині працювало 419 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею понад 182 тисячі гектарів. Це не «закритий ліс навколо Львова», а мережа ділянок із різним режимом: від звичайного господарського лісу до території, де зривати навіть один гриб уже порушення.

Стаття 66 Лісового кодексу України дозволяє безоплатно збирати гриби для власного споживання в лісах державної і комунальної власності — і за згодою власника в приватних. Право обривається там, де діє заповідний режим, де територія замінована чи закрита через пожежну небезпеку, де гриб накопичує важкі метали або радіонукліди, і там, де вид занесений до Червоної книги.

Нижче — як виглядає типовий вихід із міста після дощу, які помилки на ньому трапляються найчастіше і як пройти маршрут так, щоб кошик не коштував штрафу чи візиту до лікаря.

Чи можна збирати гриби в будь-якому лісі

Після теплого дощу багато хто їде з Львова в бік Яворова, Сколе чи Бродів і зупиняється там, де вже стоять чужі авто. Місце здається «звичайним лісом», бо немає шлагбаума. На практиці це може бути рекреаційна зона нацпарку, охоронна смуга заказника, узлісся біля полігону або приватна ділянка без таблички з прізвищем власника.

Типовий випадок виглядає так. Родина збирає лисички й маслюки вздовж асфальту, потім заходить глибше за жовту позначку маршруту і наповнює кошик у тихому яру. На зворотному шляху бачить щит заповідника або нацпарку — уже після того, як гриби зрізані. Результат залежить не від наміру, а від статусу конкретної ділянки: у заповідній зоні збір заборонений повністю, у господарській чи рекреаційній нацпарку для себе часто дозволений, але продаж без лісового квитка — ні.

Коротко. Для власного столу в звичайному державному чи комунальному лісі дозвіл не потрібен. Лісовий квиток потрібен, коли збір іде на продаж або як промисел. Приватний ліс — лише за згодою власника.

Окремо працює календар заборон, який не написаний на дереві. При 4 класі пожежної небезпеки і вище на Львівщині можуть повністю закрити відвідування лісів. Пішки область у воєнний час здебільшого відкрита, але заїзд транспортом у лісові масиви обмежений, а в частині Яворівського району через полігон діють додаткові обмеження.

Де на Львівщині збір заборонений законом

Повна заборона стосується природного заповідника «Розточчя» в Яворівському районі — понад 2 тисячі гектарів, частина з яких входить до спадщини ЮНЕСКО. Адміністрація заповідника прямо нагадує: гриби, рослини й навіть мохи тут під охороною, збирати їх не можна. Прогулянка — лише стежками і за правилами установи.

Наступний шар — заповідні зони національних природних парків і регіональних ландшафтних парків. На Львівщині це, зокрема, «Сколівські Бескиди», Яворівський, «Північне Поділля», «Бойківщина», «Королівські Бескиди», а також низка РЛП. У рекреаційній чи господарській зоні тихе полювання для себе зазвичай лишається дозволеним. У заповідній зоні той самий білий гриб уже об’єкт охорони, а не вечеря.

До цього списку додаються заказники, ботанічні сади, дендропарки і ділянки, де збір прямо заборонений табличкою. Не варто орієнтуватися лише на популярні «грибні» села Майдан, Тухля чи околиці Східниці: частина маршрутів проходить крізь охоронювані контури, і межа часто не збігається з узбіччям дороги.

Закон також не покриває самовільний збір у приватних лісах і промислову заготівлю без спеціального дозволу. Якщо ви везете кілька ящиків на ринок, це вже не «для себе», навіть коли вид звичайний і ліс не заповідний.

Які ще території краще обійти

Окремо стоїть не юридична, а фізична заборона. У прикордонній п’ятикілометровій смузі перебування без дозволу Держприкордонслужби обмежене. Біля військових об’єктів і на ділянках із попередженням про вибухонебезпечні предмети збір грибів не «ризик штрафу», а ризик для життя. Чорнобильська зона відчуження до Львівщини не належить, але гриби з півночі Київщини й Житомирщини везти й їсти не можна: вони накопичують радіонукліди, а вивезення з зони заборонене.

Чому не варто брати гриби біля доріг

Грибниця працює як кухонна губка: втягує з ґрунту й повітря те, що є навколо. Аналогія обривається на тому, що губку можна викрутити, а свинець, кадмій чи бензопірен з плодового тіла не виходять ні відмочуванням, ні варінням.

Тому небезпечні не лише заповідники. Узбіччя трас, смуга біля залізниці, промислові майданчики, сміттєзвалища, міські парки біля інтенсивного руху — місця, де навіть їстівний вид може стати носієм важких металів. Лікарі й лісівники радять відходити від дороги щонайменше на сотню метрів. Те саме стосується грибів біля Оперного чи в придорожніх газонах Львова: вид може бути знайомим, середовище — ні.

Важливо. Закон тут часто мовчить, організм — ні. Штрафу за маслюк з узбіччя М-10 може не бути, отруєння важкими металами накопичується повільніше за бліду поганку і тому гірше помітне.

Які гриби не можна зривати навіть у звичайному лісі

У Червону книгу України внесено близько п’ятдесяти видів грибів. Частина з них їстівна й виглядає як «удача сезону»: трутовик зонтичний (бараньоха), герицій коралоподібний, боровик бронзовий, боровик королівський, грифола листувата, мухомор Цезаря. На Львівщині й у Карпатах такі знахідки трапляються. Правило одне: сфотографувати й залишити.

Зривати червонокнижний вид заборонено всюди — і в господарському лісі за Львовом, і на полонині. Шкода тут не в «кількості в кошику», а в тому, що рідкісний вид і так тримається на малій площі старих лісів.

Що буде, якщо зібрати там, де не можна

Відповідальність залежить від того, що саме порушено. Самовільний збір там, де він заборонений або дозволений лише за лісовим квитком, і збір охоронюваних видів — різні статті.

Джерело: Кодекс України про адміністративні правопорушення, статті 70 і 88-1, редакція станом на 2026 рік.

Сума за «звичайний» самовільний збір виглядає символічно. Дорожче виходить червонокнижний гриб і збір у заповідному режимі: там можливі конфіскація і окрема компенсація шкоди природі. Продаж без документів піднімає справу з побутової в комерційну.

Приклад. Кошик лисичок із господарського лісу для вечері закон не чіпає. Той самий кошик із заповідної зони «Розточчя» або з коралоподібним герицієм — уже склад із двома порушеннями: місце і вид.

Що робити далі

Якщо плануєте вихід на вихідні, за день перевірте карту ПЗФ і повідомлення Львівської ОВА про пожежну небезпеку. У нацпарку дивіться зонування: заповідна зона — обхід, рекреаційна — збір для себе можливий, якщо немає окремої заборони на щиті.

Якщо маршрут іде через Яворівщину, тримайтеся осторонь полігону й не зрізайте нічого на території заповідника «Розточчя»; ліси довкола нього для тихого полювання відкриті. Від траси відходьте не менше ніж на 100 метрів, не беріть гриби біля підприємств і звалищ.

Якщо везете гриби не для себе, оформлюйте лісовий квиток у постійного лісокористувача до виїзду, а не після ринку. На знахідку незвичної форми чи кольору дивіться як на об’єкт охорони, доки не звірите її з переліком Червоної книги. Це займає кілька хвилин і дешевше за штраф 1700–3655 грн.