Автор Богуслава Цимбалюк 
«Памʼять про кожного з них громада прагне зберегти для наступних поколінь», — наголошують у Городоцькій громаді. 1 жовтня там згадують військових, які в різні роки загинули чи померли внаслідок служби, обороняючи Україну. Цього місяця припадають роковини їхньої смерті.
1 жовтня — роковини двох захисників. Віталій Дегтянніков (26.10.1980 – 01.10.2025) був мешканцем села Братковичі та воїном-добровольцем 3-ї окремої штурмової бригади. Він загинув на території Кіровоградської області, коли повертався додому на лікування, і похований на цвинтарі у Братковичах. Ярослав Вігор (21.04.1986 – 01.10.2024) проживав у селі Зелений Гай, служив у військовій частині А1910 і був номером обслуги протитанкового відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти. Загинув біля населеного пункту Ободи Суджанського району Курської області (рф), спочиває на Алеї Героїв городоцького цвинтаря.
2 жовтня минуло два роки від загибелі Володимира Попадика (24.02.1994 – 02.10.2024). Житель села Повітно воював у лавах 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила, загинув у районі населеного пункту Оріхово-Василівка Донецької області і похований на сільському цвинтарі у Повітному. Наступного дня роковини Василя Матюхіна (12.02.1993 – 03.10.2024): він народився у селі Вишня, згодом проживав у селі Градівка і служив матросом 38 окремої бригади морської піхоти. Загинув на Покровському напрямку, поблизу населеного пункту Миколаївка Донецької області, похований у Вишні.
Роковини в середині й наприкінці жовтня
10 жовтня громада згадує двох військових. Роман Червінка (29.07.1983 – 10.10.2024), мешканець села Родатичі, був солдатом 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». Він загинув під час виконання завдання із захисту України поблизу населеного пункту Новоіванівка Суджанського району Курської області (рф) і похований на цвинтарі в Родатичах. Юрій Дуда (06.05.1986 – 10.10.2025) жив у місті Городок, був військовослужбовцем 68 окремої єгерської бригади й воював на Покровському напрямку. Помер удома, перебуваючи на реабілітації після служби, похований на Алеї Героїв городоцького цвинтаря.
12 жовтня — роковини Андрія Шніцара (02.12.1998 – 12.10.2023). Житель села Галичани служив старшим солдатом 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, загинув під час виконання бойового завдання в районі опорного пункту Синьківка Купʼянського району Харківської області і похований у Галичанах. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Ярослав Кушик (19.08.1994 – 19.10.2022) був родом із села Вовчухи, учасник АТО, випускник Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, обіймав посаду командира танкового взводу 17 танкової бригади. Загинув поблизу населеного пункту Пʼятихатки Херсонської області, похований на цвинтарі села Долиняни.
Віктор Земзерев (16.02.1989 – 24.10.2015), мешканець Городка, служив солдатом-гранатометником 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Помер під час несення служби на взводному опорному пункті в Новоайдарському районі Луганської області, похований на міському цвинтарі в Городку. Андрій Партика (18.07.1988 – 31.10.2023) народився у селі Родатичі, був воїном 1 гранатометного відділення гранатометного взводу 2 єгерського батальйону. Загинув, виконуючи бойове завдання зі захисту України, в районі населеного пункту Райгородка Сватівського району Луганської області і похований на цвинтарі села Милятин. «Громада з вдячністю згадує кожного захисника, чиї життя були віддані у боротьбі за незалежність і безпеку України», — сказано у Городоцькій громаді.