Холявка Володимир Зеновійович: декан факультету туризму

Холявка Володимир Зеновійович — кандидат економічних наук, доцент і від серпня 2015 року декан факультету туризму Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського. Саме цей профіль найчастіше з’являється в публічних джерелах за повним прізвищем, ім’ям і по батькові.

Він не депутат міської чи обласної ради і не посадовець виконавчої влади. Вплив на Львів і область іде через іншу лінію: підготовку кадрів для туризму, готельно-ресторанної справи й менеджменту та через наукові теми, які спочатку стосувалися лісової політики, а пізніше — індустрії гостинності.

Найповніші біографічні зведення зібрані в біобібліографічних покажчиках репозитарію ЛДУФК за 2016, 2021 і 2022 роки. Поза університетським контуром публічних матеріалів мало: окремі виступи, співавторство освітніх програм і участь у галузевих форумах. Приватні відомості в цій статті не використовуються.

1. Коротка біографія і стартова точка

Народився 19 січня 1972 року у Львові. Навчався у Львівському лісотехнічному інституті на лісомеханічному факультеті, згодом закінчив факультет міжнародних зв’язків Московського лісотехнічного інституту (1993). У 2002 році отримав диплом правничого факультету Львівського національного університету імені Івана Франка зі спеціальності «Правознавство».

У 2003 році захистив кандидатську дисертацію «Еколого-економічні засади формування кореневих цін на деревину» за спеціальністю 08.08.01 «Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища» в Українському державному лісотехнічному університеті. Ступінь кандидата економічних наук зафіксовано 2004 року, вчене звання доцента — 2006-го.

З 1993 до 2013 року працював у лісотехнічному виші: спершу асистентом, пізніше доцентом кафедри економіки та менеджменту лісових підприємств. Короткий епізод поза університетом: у 1996–1997 роках очолював меблеву фабрику виробничо-торговельної фірми «Смерічка» в Золочеві. З серпня 2013 року перейшов до ЛДУФК на кафедру економіки та спортивного менеджменту, у 2014–2015 роках був її завідувачем.

2. Головні проєкти або ініціативи

Перша самостійна наукова лінія — плата за деревину на корені як інструмент лісової політики. Монографія «Коренева плата за деревину» вийшла у львівському видавництві «Піраміда» 2005 року. Разом з І. М. Синякевичем він працював над книгою «Лісова політика: теорія і практика…» (2008, 612 сторінок) і над альтернативним проєктом Лісового кодексу України, опублікованим 2002 року в газеті «Деревообробник».

Після переходу в ЛДУФК коло тем змістилося до економіки спорту, туризму й гостинності. Серед навчальних видань — «Менеджмент і маркетинг у фізичній культурі і спорті» (2018, спільно з С. Криштанович) та посібник з організації готельного господарства для спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа» (2019). Стаття 2019 року про медичний і лікувально-оздоровчий туризм в Україні залишається його найбільш цитованою роботою в профілі Google Scholar.

Організаційний слід — сам факультет туризму. У 2015 році він виокремився з факультету фізичної реабілітації; Холявка очолив його з серпня того ж року. Під цим дахом зібрано підготовку за туризмом і рекреацією, готельно-ресторанною справою та менеджментом. У 2023 році він входив до робочої групи освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії зі спеціальності 242 «Туризм і рекреація».

3. Роль у ключових рішеннях влади або громадянських проєктах

Прямого голосу в сесійній залі Львівської міської чи обласної ради в нього немає. Рішення, які він підписує, стосуються вченої ради факультету, освітніх програм і практик студентів. Це інший контур влади: ліцензовані спеціальності, акредитація, обсяг набору й те, яких саме фахівців отримує міський ринок праці.

Рання участь у альтернативному проєкті Лісового кодексу — приклад впливу через експертне середовище, а не через мандат. Коренева плата за деревину входить до собівартості лісоматеріалів і далі — до цін на деревину для будівництва, меблів і дров. Ця лінія досліджень належить до 1999–2012 років і пов’язана з Національним лісотехнічним університетом України, а не з міською радою Львова.

У публічному полі університету він з’являється як учасник внутрішніх дискусій і галузевих зібрань. У лютому 2024 року як декан факультету туризму брав участь в обговоренні монографії Олега Полянського на кафедрі гуманітарних дисциплін ЛДУФК. Окремих громадських організацій чи бізнес-асоціацій, які він очолює, у перевірених джерелах не зазначено.

4. Сучасні позиції і діяльність

Станом на жовтень 2025 року університетський сайт подає його як декана факультету туризму й доцента кафедри економіки та менеджменту. Деканат розташований у корпусі на вулиці Костюшка, 11. Контактний телефон факультету, який університет публікує для абітурієнтів: (032) 255-30-20.

У 2024–2026 роках у співавторстві виходили тексти про функції соціальних мереж у просуванні туристичних дестинацій Львівської області, омніканальний маркетинг у туристичній індустрії та цифрову трансформацію бізнес-процесів підприємств гостинності. 8–9 жовтня 2025 року делегація факультету на чолі з деканом працювала на Форумі туризму та гостинності у Львові — щорічній зустрічі бізнесу, освітян і органів місцевого самоврядування.

Освітня програма «Туризм та рекреація» першого рівня на базі повної загальної середньої освіти триває 4 роки денно і 5 років заочно. Факультет також веде готельно-ресторанну справу і менеджмент. Точних відкритих даних про чисельність студентів саме цього факультету на 2026 рік у публічному доступі немає; університет загалом ліцензує кілька тисяч місць на всі спеціальності.

Джерело: біобібліографічні покажчики репозитарію ЛДУФК імені Івана Боберського, 2016–2022; новини сайту університету, 2024–2025.

5. Як це стосується місцевих мешканців

Львів живе з туризму, нічного сервісу й коротких візитів. Гіди, адміністратори готелів, менеджери турфірм і працівники ресторанів частково виходять саме з програм факультету туризму. Якщо ви наймаєте сезонний персонал або шукаєте практику для дитини після школи — це той виш, де ліцензія на туризм існує з 2003 року, а окремий факультет — з 2015-го.

Лісова частина біографії ближча до області, ніж до середмістя. Коренева плата — це не квиток на екскурсію, а складова ціни деревини. Для громад, де працюють лісгоспи, від формули цієї плати залежить і надходження, і собівартість місцевої деревообробки. Тут Холявка виступає як дослідник 2000-х, а не як розпорядник бюджету 2026 року.

Можна заперечити: навіщо містянину знати декана, якщо маршрутки, тарифи й рішення сесії від нього не залежать. Так, прямого важеля на квиток чи тепло немає. Є інший механізм. Якість програм і практик визначає, чи готель на Сихові або турагенція в центрі отримує випускника з базовими навичками бронювання, безпеки групи й роботи з гостем — чи змушена донавчати людину з нуля за свої гроші.

Часті запитання

Хто такий Володимир Зеновійович Холявка і чому про нього питають у Львові?

Це декан факультету туризму ЛДУФК імені Івана Боберського, кандидат економічних наук, доцент. Запит за повним ім’ям у пошуку найчастіше веде саме до нього, а не до однофамільців. Для міста він важливий як керівник одного з профільних майданчиків підготовки кадрів для туризму й гостинності.

Які проєкти він ініціював і що з цього лишилося?

Задокументовані справи — монографія про кореневу плату за деревину (2005), участь в альтернативному проєкті Лісового кодексу (2002), навчальні посібники з менеджменту спорту й готельної справи, керівництво факультетом туризму від 2015 року та участь у розробці програми PhD з туризму і рекреації.

У яких посадах він працював і де працює зараз?

Асистент і доцент кафедри економіки лісових підприємств (1993–2013), короткий період директор меблевої фабрики в Золочеві (1996–1997), доцент і завідувач кафедри економіки та спортивного менеджменту ЛДУФК (2013–2015), декан факультету туризму (від 2015). На жовтень 2025 року університет називає його на цій посаді.

Як його робота впливає на повсякденне життя львів’ян?

Опосередковано — через випускників, які працюють у готелях, ресторанах і турагенціях, і через освітні програми, які університет узгоджує зі стейкхолдерами галузі. Прямого впливу на тарифи, маршрути транспорту чи рішення міськради публічні джерела не фіксують.

Що про нього пишуть місцеві медіа?

Поза сайтом і репозитарієм ЛДУФК згадки рідкісні: вітання з 50-річчям 2022 року, участь у внутрішніх університетських подіях, присутність делегації факультету на Форумі туризму та гостинності 2025 року. Окремої медійної полеміки навколо прізвища в міських виданнях не видно.

Якщо вам потрібен не портрет, а контакт, починайте з деканату на вулиці Костюшка, 11, і з офіційної пошти факультету travel@ldufk.edu.ua, яку університет публікує в буклетах вступу. Для абітурієнта логіка така: спершу спеціальність у ЄДЕБО (туризмі та рекреація, готельно-ресторанна справа або менеджмент), далі — денна чи заочна форма, потім уточнення практик і баз стажування безпосередньо на факультеті.

Для роботодавця з готелю чи турфірми той самий маршрут коротший: лист на факультет із запитом на практику чи ярмарок вакансій. Дані про конкретні квоти бюджетних місць і вартість контракту змінюються щороку в правилах прийому; їх варто перевіряти в приймальній комісії ЛДУФК за телефоном (032) 255-32-06, а не за старими буклетами.

Обмеження цього тексту прямі. Біографія спирається на університетські покажчики 2016–2022 років і новини вишу 2024–2025 років. Частина ранніх дат навчання в різних покажчиках розходиться на один-два роки; взято узгоджену канву «Львів — Москва — диплом 1993». Оцінок «добре / погано керує факультетом» у відкритих джерелах немає, тож їх тут немає.