Автор Аркадій Гармаш 
4 вересня 2024 року Великомостівська громада зазнала важкої втрати. У бою за Україну загинув захисник Петро Романчук. Він виконував військовий обов’язок поблизу населеного пункту Олександрівка Кореневського району Курської області російської федерації.
Життєвий шлях
Петро Романчук народився 13 липня 1985 року у Великих Мостах. Згодом проживав у селі Борове. Навчався у Великомостівській школі. Після її закінчення працював верстатником на меблевій фабриці «Рата». У 2007 році створив сім’ю. Разом із дружиною виховував сина Олега та доньку Наталю. Рідні згадують його як люблячого батька, сина і брата.
Служба та остання місія
10 травня 2024 року Петра Романчука призвали на військову службу за мобілізацією. Він став стрільцем-помічником гранатометника десантно-штурмового батальйону військової частини А2582. Побратими відзначали його сміливість, надійність та готовність прийти на допомогу.
Під час виконання бойового завдання 4 вересня 2024 року Петро Романчук загинув. Йому було 39 років. Воїна поховали з військовими почестями у рідних Великих Мостах.
У загиблого захисника залишилися син, донька, мама та сестра з родиною.
За особисту мужність та самовіддане служіння українському народові Петро Романчук посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня згідно з Указом Президента України від 23 жовтня 2024 року. Йому також посмертно присвоєно почесне звання «Герой Великомостівської територіальної громади».
Петра Романчука у громаді пам’ятають як доброго і сміливого чоловіка, надійного побратима та захисника України. Світла пам’ять полеглому воїну.
Мілана Явор 
Богуслава Цимбалюк