Площу Кропивницького у Львові легко переплутати з містом Кропивницький — і це найпоширеніша помилка тих, хто шукає її в навігаторі. Насправді йдеться про міський майдан у місцевості Привокзальна, на межі Галицького й Франківського районів. Свою назву він носить із грудня 1944 року — на пошану письменника, драматурга й актора Марка Кропивницького.
Плутанина посилилася після 14 липня 2016 року, коли колишній Кіровоград офіційно став Кропивницьким. З того часу однаковий запит у пошуку й навігаторі веде то на львівський майдан біля неоготичного храму, то на площу Героїв Майдану в іншому місті. Орієнтуватися варто не на прізвище в назві, а на адресу й сусідні вулиці.
Де розташована площа Кропивницького?
Майдан лежить у Львові, між вулицями Городоцькою, Степана Бандери та Шептицьких; із заходу до нього виходить також вулиця Федьковича. Поштовий індекс — 79018. Будинки № 1–5 належать до Галицького району, № 6–12 — до Франківського, тож межа районів проходить прямо через площу.
Це не головна площа міста й не ринковий майдан у середмісті. У довідниках вона належить до привокзальної частини, тому в розмовах її іноді називають Привокзальною — це народна орієнтація, а не офіційна назва. В адресних реєстрах фігурує саме площа Кропивницького.
Коротко. Шукайте не місто Кропивницький, а Львів, місцевість Привокзальна, простір між Городоцькою, Бандери й Шептицьких. Індекс 79018.
Якщо ввести в карту лише «площа Кропивницького» без міста, система може запропонувати об’єкти в Кіровоградській області. Результат залежить від того, чи додали ви місто й хоча б одну сусідню вулицю. На практиці достатньо двох орієнтирів: храм святих Ольги і Єлизавети під номером 1 і перетин із Городоцькою.

На честь кого названа площа?
Сучасну назву майдан отримав у грудні 1944 року — на пошану Марка Лукича Кропивницького (1840–1910), українського драматурга, режисера й актора, одного з основоположників професійного українського театру. Підтверджено саме вшанування цієї людини; окремого театрального комплексу чи пам’ятника йому на самій площі джерела не фіксують.
Які назви були раніше
У середині XIX століття тут стояли склади австрійської артилерії, згодом — соляні склади. Від 1871 року майдан називали площею Солярні. 1916 року, ще за життя львівського римо-католицького архієпископа Юзефа Більчевського, з’явилася назва площа Більчевського. У червні 1941-го, після проголошення Акта відновлення Української Держави, коротко була площа Івана Котляревського; у серпні повернули Більчевського, у листопаді німецька окупаційна адміністрація дала назву Гензепляц. У липні 1944-го знову Більчевського, у грудні — уже площа Кропивницького. Хронологію перейменувань зібрано в проєкті «Вулиці Львова» Центру міської історії.
Поширена помилка виглядає так: людина бачить слово «Кропивницького», згадує перейменування 2016 року й вирішує, що майдан — центр однойменного міста. Далі відкриває карту Кропивницького, потрапляє на площу Героїв Майдану (колишню Кірова) і дивується, що храму Ольги і Єлизавети там немає. Розв’язка проста: назва львівської площі старша за назву обласного центру майже на 72 роки — майдан став Кропивницького 1944-го, місто отримало цю назву 2016-го. Це два різні об’єкти на честь однієї людини.
Важливо. Зв’язок назви з Марком Кропивницьким підтверджений. Припущення, ніби площа є центральною в місті Кропивницький, джерелами не підтверджується: там головний майдан — площа Героїв Майдану.
Що є поруч із площею?
Найпомітніший об’єкт — храм святих Ольги і Єлизавети за адресою площа Кропивницького, 1. Неоготичну споруду звели в 1903–1911 роках як костел святої Єлизавети Угорської; висота сягає 88 метрів. 1991 року храм передали УГКЦ і освятили на честь святих Ольги і Єлизавети, а 1999-го будівлю внесли до реєстру пам’яток архітектури національного значення. Навколо — житлові будинки № 1–12, переважно класицизм, сецесія й конструктивізм.
З вулиць прилягають Городоцька, Степана Бандери, Шептицьких і Федьковича. Нумерація зі східного боку йде від Городоцької до Шептицьких (№ 1–5), із західного — від Федьковича назад до Городоцької (№ 6–12). Поштове відділення № 18 довідники вказують на Городоцькій, 151 — це вже сусідня адреса, не номер на самій площі.
У травні 2026 року видання РІСУ писало: Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради підтвердив аварійний стан скульптури святої Єлизавети на бічній вежі храму. Фігура постраждала ще від бомбардування 1 вересня 1939 року, а моніторинг 2025-го зафіксував подальше руйнування. Реставрацію планували після експертизи. Це робота на конкретній пам’ятці, яку видно з майдану, а не «ремонт площі».

Чого тут немає, хоч інтернет інколи підказує протилежне: ні міськради Кропивницького, ні театру імені Кропивницького, ні набережної Інгулу. Якщо карта показує Велику Перспективну чи Театральну — ви не на цій площі.
Що перевірити перед відвідинами?
Адреса майдану не «плаває», але доступ до храму, оглядових точок і навіть вигляд фасаду можуть змінюватися через реставрацію чи обмеження воєнного часу. Тож перед виходом звірте кілька простих речей, а не враження з допису п’ятирічної давнини.
- У карті вказано місто Львів і індекс 79018, а не Кропивницький.
- Поруч на карті є Городоцька, Бандери або Шептицьких — і храм під номером 1.
- Офіційна назва в довіднику — площа Кропивницького (іноді «площа Марка Кропивницького»), а не «Привокзальна площа» як юридична адреса.
- На сайті парафії або в актуальному довіднику храму перевірено, чи відкритий вхід і чи працює оглядовий майданчик саме цього дня.
- Немає оголошення про перекриття через реставраційні риштування на вежі.
Якщо пропустити перші два пункти, легко потрапити не туди; якщо останні — можна стояти перед зачиненими дверима або риштуванням і вирішити, що «площі вже немає». Майдан на місці, змінюється лише режим окремих об’єктів на ньому.
Де дивитися офіційні дані
Адресу й межі зручно звіряти в онлайн-карті з номерами будинків і в міських довідниках назв вулиць, історію перейменувань — у базі «Вулиці Львова». Для храму є окрема адреса: 79018, Львів, площа Кропивницького, 1. Години роботи оглядового майданчика в різних довідниках розходяться, а під час воєнного стану доступ інколи обмежують, тому розклад із випадкового сайту не варто брати за остаточний.
Ось як це виглядає на практиці. Ви плануєте підійти до храму о 15:00 в будень і набираєте в карті «площа Кропивницького, 1, Львів, 79018» — і бачите неоготичні вежі між Городоцькою та Бандери. Якщо набрати лише прізвище без міста, навігатор може повести на площу Героїв Майдану в Кропивницькому, де стоять інші установи й інший транспортний вузол. Різниця — кілька сотень кілометрів і зовсім інша адреса.
Приклад. Правильний рядок для перевірки: Львів, площа Кропивницького, 1. Якщо карта показує Інгул, Велику Перспективну чи «місто Кропивницький» — запит треба виправити, а не «уточнювати маршрут».
Коли кілька пунктів зі списку не збігаються, не варто їхати «на око». Перепишіть запит із містом і номером будинку, відкрийте ще одну карту й гляньте на фасад храму: якщо вежі на місці, ви дивитесь на той самий майдан. Назву можна плутати; координати й сусідні вулиці — ні.

