Сергій Лазановський біографія: від Попельників до RIDNYI

Сергій Сергійович Лазановський народився 26 червня 1995 року в селі Попельники на Івано-Франківщині й виріс у родині, де пісня була не розвагою, а звичним подихом свят і буднів. Під псевдонімом RIDNYI він став переможцем 11 сезону «Голосу країни», актором франківського театру, викладачем і автором десятків пісень — від родинних балад до гімнів воєнного часу.

Його шлях не вміщається в одну телевізійну перемогу. Спочатку була кафедра сценічної майстерності, ролі у «Гуцулці Ксені» й «За двома зайцями», ранкові ефіри на UA:Карпати, гурт Big Lazer. Лише після цього — сліпе прослуховування з «You Are The Reason», команда Наді Дорофєєвої й титул, який відкрив студію, кліпи й сольний концерт у Києві.

Сьогодні RIDNYI живе між Івано-Франківськом, рідним селом і сценами малих і великих міст. Він викладає, записує сингли, збирає кошти для бригад і навмисно не робить з війни декорацію для кліпу. Нижче — повна біографія без глянцю й без прогалин, які зазвичай лишають короткі новини після фіналу шоу.

Попельники, співоча хата і майже фармацевт

Село Попельники Снятинського району лежить там, де карпатський край ще пам’ятає колядки не з плейлиста, а з сіней. Мати Іванна — медсестра — співала ще вагітною. Батько, теж Сергій, грає на скрипці. Прабабуся з прадідусем колись виступали в ансамблі «Верховина». На родинних святах концерт починався сам: хтось брав першу ноту, решта підхоплювала.

Старший брат Роман обрав стоматологію. Сергій якийсь час ішов тією ж стежкою в уяві: зубний технік, сімейна справа, «серйозна» професія. Тато був за точні науки, мама — за сцену. Компроміс майже склався: після школи хлопець міг піти в медицину. Перемогла інша логіка. Мати побачила в Івано-Франківську набір на «актора драматичного театру і кіно» — і син подав оригінали документів, не копії.

Це не романтична казка «талант сам себе знайшов». Це рішення родини, яка співала завжди, але розуміла ціну хліба. У шкільні роки Сергій стояв на концертах поруч із братом, інколи «жував галстук» від сорому, але голос уже був інструментом, а не хобі. Карпатська інтонація — розспіваність, відкритий звук, тепло в голосних — потім стане його візитівкою на національному телебаченні.

Інститут мистецтв, франківська сцена і мікрофон ранкового ефіру

У 2012–2016 роках Лазановський здобув бакалавра театрального мистецтва в Інституті мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника — з відзнакою. У 2016–2017-му додав спеціаліста зі сценічного мистецтва: актор драматичного театру і кіно, диктор радіо й телебачення — знову з відзнакою. Це не «корочка для резюме». Дикція, тіло, партнерство на майданчику потім рятували його і в театрі, і в кадрі, і на великій сцені шоу.

Першим місцем роботи став Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка. Роки на сцені — орієнтовно 2017–2020. У афіші були «За двома зайцями» (Дячок), «Гуцулка Ксеня» (Яро), «Дуже проста історія» (Пес Бровко), а також ролі у «Любові до гробу», «Всі миші люблять сир», «Змішаних почуттях», «Як слон Хортон висиджував яйце». Діапазон широкий: від народного комізму до казки. Саме тут він навчився тримати залу, коли світло ріже очі, а текст треба не продекламувати, а прожити.

Паралельно з’явилося телебачення. Ранкове шоу «Карпатський ранок» на обласній філії Суспільного, розважальний «7-ий поверх» на каналі «Галичина». Весілля й корпоративи в студентські роки давали живі гроші й живий контакт із людьми, які не аплодують «за диплом». У 2019-му він увійшов до гурту Big Lazer: легкі, танцювальні треки на кшталт «Оля Бабай», «Дієта», «Качечки». Гурт став лабораторією студійного звуку до великого сольного кроку.

У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли слухач знав Лазановського лише як «хлопця з „Голосу“» і щиро дивувався, почувши, що той уже кілька сезонів грав у репертуарному театрі й вів ранок в ефірі. Сцена шоу була не стартом, а прискоренням уже зібраної професії.

Викладання прийшло природно. Асистент кафедри естрадного вокального мистецтва Університету Короля Данила з 2021 року, згодом — викладач фахового коледжу УКД. Були заняття в продюсерському класі Starteam. Студентам він віддає те, чого сам шукав у 20: не ламати тембр, а ростити його. Авторські права на низку пісень зареєстровані; у портфоліо вишу — понад тридцять музичних творів і кліпів.

Сліпе прослуховування, яке повернуло всі крісла

У 2021 році 11 сезон «Голосу країни» став точкою, після якої прізвище Лазановський вийшло за межі Прикарпаття. На сліпому прослуховуванні він заспівав «You Are The Reason» Калума Скотта. Розвернулися всі тренери. Хотів до Тіни Кароль, але в її команді вже не було місць. Першою повернулася Надя Дорофєєва — і саме її команду він обрав.

Шлях шоу не був стерильним тріумфом. Були етапи, коли глядацьке голосування повертало його в прямі ефіри. 25 квітня 2021-го суперфінал закрився на його користь. Приз — квартира в столичному житловому комплексі — так і лишився на папері: будівництво загальмувала повномасштабна війна. 2 травня того ж року Дорофєєва з Володимиром Дантесом виконали ефірну обіцянку й приїхали до нього на Великдень у рідне село.

Після проєкту народився сценічний псевдонім RIDNYI. Не маркетинг «з нічого»: слово зібрало родину, село, глядачів, яких він досі називає «ріднусиками». Продюсерка Ірина Батюк була поруч ще з травня 2019-го, коли він лише почав системно ставити голос, працюючи в театрі. Співпраця з Романом Калином, фронтменом GreenJolly, додавала авторській ліриці карпатського коріння й чіткої форми куплета.

Перемога не скасувала попереднє життя одним клацанням. Восени 2020-го, ще до шоу, він уже написав заяву з театру: карантин показав професійне вигорання, небажання «займати чуже місце». Мрія співати на великій сцені, яку він носив із дитинства, вимагала ставки. Ставка спрацювала — але ціна була в роках репетицій, а не в одній пісні англійською.

Дискографія RIDNYI: колядки, «Етюди» і шлях до сольника

Перший великий реліз після шоу — різдвяний альбом «Ніхто не одинокий на Різдво» (2021): колядки поруч з авторськими треками. Далі пішли сингли, які швидко стали сімейним репертуаром слухачів: «Мамина любов», «Найрідніші люди», «У небі», «Я кохаю», «Сила моя», «Більше неба». У 2023-му вийшов мініальбом «Етюди» — «Плакала», «Божеволію», «Очі». «Плакала» зайшла в TikTok і в топ Shazam в Україні ще до повного релізу платівки.

Війна змінила тематику, але не перетворила артиста на однонотного патріотичного рупора. З’явилися «Геть з України», «ЗСУ», «Переможна пісня», «Мамо, не плач», «Сила козака», «Не мовчи». Водночас він свідомо повертався до лірики: «В саду осіннім айстри білі» нагадав про вкрадений радянською епохою український романс; «Брат» записаний із блогером mcOptimist; з GreenJolly вийшло «Ой там у лузі».

2024–2026 роки дали щільну низку синглів: «Вкрала ти», «Зорі», «Залежність», «День народження», «Не кохай», «Не плач, красива», «Переживем», «Коломийка», «Забуду», «Шкільні роки», «Танці на столі», колаборація «Трембіта знає» з Vlad Darwin, «Кіно-Вино» з NIKITIN, «Ти» з Pauchek. 28 вересня 2025-го в київському Caribbean Club відбувся перший великий сольний концерт «Залежність»: живий склад, балет, запрошені гості. Для артиста з обласного театру це був не «черговий клубний сет», а заявка на повноцінний концертний формат.

Дані зведені за відкритими сторінками виконавця, матеріалами Університету Короля Данила та українською Вікіпедією. Кількість кліпів перевищує тридцять, пісень — сорок; ротації були на М1, М2 і Music Box.

Коли сцена стає волонтерським маршрутом

З лютого 2022-го Лазановський не зник у «тиші зірки, яка перечікує». Він офіційно волонтерить із благодійним фондом «Жінки, ми сила», підтримує бригади, віддає збори з концертів. У публічних розмовах фігурувала сума понад 200 тисяч гривень лише за кілька виступів — цифра скромна порівняно з великими шоу-фондами, але конкретна. День народження одного з воєнних років він провів не за столом, а на двох благодійних концертах: тепловізори, бронежилети, автівка.

Його позиція щодо «воєнної музики» жорстка й рідкісна для попсцени: тримати музичний фронт треба, спекулювати на крові — ні. Після хвилі патріотичних треків він свідомо повернувся до любовних «етюдів», щоб не перетворити репертуар на нескінченний марш. Для слухача з окопу й для слухача в укритті потрібні різні пісні в різні вечори — ця думка проходить крізь його інтерв’ю 2022–2024 років.

За моїм досвідом прослуховування його воєнного й ліричного матеріалу поруч, найсильніше працюють не найгучніші приспіви, а ті місця, де голос не «грає героя», а говорить як син Іванни з Попельників. «Мамо, не плач» тримається не на аранжуванні, а на інтонації людини, яка справді телефонує додому після концерту.

Поширені помилки про Сергія Лазановського

Короткі новини після фіналу шоу породили кілька стійких спотворень. Вони шкодять не «іміджу», а розумінню, чим насправді є ця біографія.

• «Він з’явився з нізвідки на „Голосі“.» Ні. За плечима — консерваторія сценічної школи, театр, телебачення, викладання й гурт. Шоу лише зробило видимим уже зібраний голос.
• «Після перемоги він зник.» Зник із щоденних токшоу. Не зник із студії, YouTube, благодійних майданчиків і кафедри. Сольник 2025 року в Києві прямо спростовує тезу про «тишу».
• «RIDNYI — це лише патріотичний виконавець.» Патріотичний пласт є, але каркас каталогу — родина, кохання, коломийка, різдвяний цикл. Зводити його до двох літер «ЗСУ» — обрізати половину голосу.
• «Квартира за перемогу зробила його київською зіркою.» Будівництво комплексу заморозили. Він і далі базується в Івано-Франківську, їздить у Попельники до батьків, брата й похресника.
• «Псевдонім придумали продюсери після ефіру.» Слово виросло з того, як він сам називає людей навколо. Це не випадковий англіцизм, а переклад власної етики на латиницю.

Такі помилки виникають, коли біографію читають лише за титрами фіналу. Реальність довша за титри: між Дячком у «За двома зайцями» і сольником у Caribbean Club минуло майже десятиліття ремесла.

Особисте без жовтої стрічки

Публічно Лазановський не будує серіал «зіркове кохання». У 2019-му була жартівлива постановча «весільна» історія з журналісткою Ілоною Шевченко — для ефіру, не для РАЦСу. Про справжню обраницю він говорить обережно: артисту, за його словами, варто знати і стан закоханості, і стан розбитого серця, інакше пісні стають картонними.

Родина лишається центром. Мати, батько, брат, племінник-похресник у селі. Коли він приїжджає в Попельники, знову співають разом. Частина односельців виїхала за кордон після 2022-го, тож «постійний зв’язок із селом» уже не той, що до війни, але хата не стала декорацією для кліпів — вона лишилася адресою.

Характер у кадрі й поза кадром збігається рідко. Тут збігається частіше, ніж у середньому по шоу-бізнесу: вдячність мамі в піснях, відмова їхати «просто попіаритися» на трагедії, звичка радіти приготованому сніданку. Це не святість. Це темперамент людини, вихованої в співочій хаті, а не в кастинг-агенції.

Питання, які реально шукають про RIDNYI

Скільки років Сергію Лазановському? Народився 26 червня 1995-го. У 2026-му йому 31.

Чому він RIDNYI, а не просто Лазановський? Після «Голосу країни» потрібен був сценічний знак, який не відрізав би прізвище від сенсу. «Рідний» — і про родину, і про слухача.

Чи отримав він квартиру за перемогу? Юридично приз був. Фактично будинок не добудували в довоєнному темпі, тож переїзд у «подарунок шоу» не відбувся.

Де він викладає? Університет Короля Данила: спочатку асистент кафедри естрадного вокалу, з 2024-го — викладач фахового коледжу. Паралельно лишається діючим артистом.

З ким пише пісні? Найчастіше з Іриною Батюк і Романом Калином. Іноді — колаборації (GreenJolly, mcOptimist, NIKITIN, Pauchek, Vlad Darwin).

Чек-лист для тих, хто хоче піти далі за хіт із TikTok

Якщо біографія зачепила не лише як «сторінка в Google», варто послухати не випадковий трек, а дугу.

1. Сліпе прослуховування «You Are The Reason» — щоб почути, що саме розвернуло крісла.
2. «Мамина любов» і «Найрідніші люди» — родинний код, без якого RIDNYI не читається.
3. «Плакала» з «Етюдів» — лірика, яку алгоритми підхопили самі.
4. «Геть з України» або «ЗСУ» — воєнний пласт без прикрас.
5. «Вкрала ти» / «Не кохай» / «Залежність» — те, з чим він вийшов на київський сольник.
6. Один різдвяний трек із «Ніхто не одинокий на Різдво» — щоб повернутися в Попельники вухами, а не очима.

Після цього вже можна вирішувати, чи це «просто приємний голос», чи виконавець із власною географією: село, Франківськ, Київ як гастрольна точка, а не як обов’язкова прописка слави.

Де шукати його зараз і навіщо це біографії

Канал Lazanovskyi I RIDNYI на YouTube тримає понад сто тисяч підписників; кліпи крутяться роками, бо їх дивляться не лише «під ефір». На стримінгах ім’я латиницею — LAZANOVSKYI I RIDNYI. Лейбл у різні періоди — TAVR Records та суміжні ліцензії. Живі виступи 2025–2026-го виходять за межі обласних майданчиків: Київ, малі міста туру, святкові ефіри.

Біографія Сергія Лазановського цікава не тому, що вона «типова історія переможця талант-шоу». Вона цікава зворотним: шоу тут не створило людину, а підсвітило вже зібрану. Актор, який умів бути і Дячком, і псом Бровком. Ведучий, який вставав до ранкового ефіру. Викладач, який не кинув кафедру після титулу. Син медсестри Іванни, який досі заїжджає в Попельники між концертами.

RIDNYI у 2026-му — це не застиглий кадр квітня 2021-го. Це каталог, який росте синглами, аудиторія, яка приходить на сольник без телевізійної кнопки «голосувати», і голос, що так і не відрізав карпатську розспівність заради столичного глянцю. Хто шукає лише «переможця 11 сезону», знайде факт. Хто слухає далі — знаходить виконавця, для якого слово «рідний» досі означає конкретну хату, а не слоган на банері.