Курс валют на 12.10.2026 UAH

У Львові дворічному Макару з Вінниці зробили 30-ту кохлеарну імплантацію

Лікар тримає хлопчика з бинтами на голові та зелену іграшку в лікарні

У Центрі дитячої медицини Львова дворічному Макару з Вінниці провели кохлеарну імплантацію. Операція має допомогти хлопчику почути звуки. Для лікарні це стала ювілейна, 30-та така процедура. Про це повідомило джерело в понеділок, 7 вересня.

У Макара синдром Дауна. Діти з таким діагнозом частіше мають ураження звукосприймальної системи, внутрішнього вуха та слухового нерва. Лікарі вчасно встановили ризик порушення слуху. Проте часті отити не давали провести імплантацію раніше.

«Ми розуміли, що є ризик порушення слуху, і діагноз був встановлений вчасно. Але на цьому шляху виникла інша проблема — часті отити. Вони ускладнювали ситуацію і не давали нам можливості провести імплантацію раніше», — розповів керівник Клініки оториноларингології Федір Юрочко.

Щоб підготувати дитину, Макару встановили вентиляційні шунти. Після цього отити минули, і команда змогла перейти до імплантації.

Операцію ускладнила анатомія вуха

Спершу втручання планували раніше. Бронхіт і кашель змусили перенести його на місяць. У цей час до Львова приїхав польський професор Ярослав Шидловський із Познані. Він допомагає українським колегам у складних випадках.

Операція була складною через особливості будови вуха. Введення електрода виявилося важчим, ніж зазвичай.

«У такої дитини були певні особливості анатомії, які ускладнювали пошук місця введення і безпосереднє введення електрода. Підказки професора нам дуже допомогли — вони суттєво прискорили операцію і скоротили її загальний час», — зазначив Федір Юрочко.

Попереду — підключення зовнішньої частини імпланта. Після цього медики разом із родиною чекатимуть перших реакцій хлопчика на звуки. Загалом хірурги центру виконали вже 30 кохлеарних імплантацій. Із них 12 — цього року.

Автор Богуслава Цимбалюк

Головна редакторка. Відповідає за стандарти редакції, перевірку джерел і рішення про публікацію. Працює з локальними темами кілька років: спочатку як кореспондентка, згодом — як редакторка, яка вибудовує процес фактчекінгу. Стежить, щоб новини не змішувалися з оцінками, а виправлення фіксувалися відкрито. Координує роботу команди, розподіляє теми й перевіряє складні матеріали перед виходом. Особливу увагу приділяє офіційним документам, відповідям влади та зверненням читачів. Вважає, що локальне медіа має бути точним, а не гучним.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *