Валерій Курко у Львові: посада, рішення і статус 2026

Валерій Курко не депутат Львівської міської ради і не голосує за тарифи чи маршрути: з 10 січня 2022-го до 14 лютого 2024-го він командував 103-ю окремою бригадою територіальної оборони Львівщини. Для мешканця міста його ім’я з’являється не в протоколі сесії про проїзд, а там, де місцева влада стикається з обороною, набором добровольців і грошима на «бойові» виплати.

Саме ця розбіжність плутає пошук. Запит звучить як довідка про політика, а публічна біографія — про офіцера-десантника, який у 2014–2015 роках командував 3-м батальйоном 80-ї окремої десантно-штурмової бригади під час оборони Донецького аеропорту, потім очолював навчальний батальйон 199-го навчального центру ДШВ і вже звідти прийшов формувати тероборону області.

На практиці його рішення відчували сім’ї тих, хто пішов у 103-тю бригаду, громади, які віддавали приміщення під підрозділи, і обласна рада, яка в липні 2026 року окремою заявою стала на його бік після підозри. Міські тарифи від цього не змінювалися. Змінювався інший шар: як Львівщина збирала людей на війну і як потім сперечалася про гроші, виплачені цим людям.

1. Хто він у структурі влади Львова

Посада Валерія Курка була військовою, не муніципальною. 10 січня 2022 року тодішній Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний призначив підполковника Курка командиром кадру 103-ї окремої бригади ТрО регіонального управління сил територіальної оборони «Захід». У березні 2022-го йому присвоїли звання полковника. 8 серпня 2022-го президент нагородив його орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Функція командира бригади ТрО — комплектування, підготовка, бойове застосування підрозділів області. Він не розподіляв міський бюджет і не затверджував комунальні тарифи. Водночас без міської та обласної влади бригада не розгорталася: потрібні були місця дислокації, допомога з логістикою й політична підтримка набору. У перші тижні 2022-го Курко зустрічався з начальником Львівської ОВА Максимом Козицьким і міським головою Андрієм Садовим саме з цих питань.

Період командування — трохи більше двох років. 14 лютого 2024-го він публічно повідомив, що залишає посаду «згідно з рішенням найвищого військового командування». Після цього, за повідомленнями українських медіа, працював начальником штабу допоміжного пункту угруповання сил і засобів ТрО «Захід». Це вже не «обличчя тероборони Львівщини» в міському інформаційному полі, але й не відхід у цивільне життя.

2. На які рішення місцевої влади він впливав

Прямого голосу в міськраді у нього не було. Вплив ішов через запити до ОВА, мерії та обласної ради: приміщення, зв’язок, фортифікація в області, швидкість розгортання батальйонів. У лютому 2022-го в інтерв’ю він пояснював, що фінансування бригади йде з Міністерства оборони, а місцева влада може допомогти майном і окремими видатками; згадував, зокрема, п’ять мільйонів гривень обласного бюджету на спецзв’язок і облаштування лінії оборони в межах області.

Найвідчутніше для міста було інше рішення — не постанова про тариф, а сама модель набору. За словами Курка після звільнення, за короткий час до бригади долучилися понад чотири тисячі добровольців, які раніше не вважали себе військовими. На початку лютого 2022-го у Львові сформували сім батальйонів ТрО. Це змінювало не розклад автобуса, а те, хто з сусіднього під’їзду зникав на збори й потім на схід.

Другий шар рішень — бойовий шлях самої бригади, який місцева влада потім використовувала як аргумент підтримки. Підрозділи воювали під Білогорівкою і Григорівкою, брали участь у звільненні Ямполя, Озерного і Діброви, тримали Куп’янський напрямок. Це вже не компетенція міськради, але саме ці епізоди в 2026 році лягли в текст заяви Львівської обласної ради.

3. Де львів’яни відчули його рішення

Найближче коло — родини добровольців 103-ї бригади. Для них рішення комбрига означало, хто їде на фронт, як оформлюють службу і чи нараховують додаткову винагороду в 100 тисяч гривень. Саме ця сума пізніше стала предметом підозри: слідство каже про період з квітня 2023-го до січня 2024-го.

Ширше коло — ті, хто взимку–навесні 2022-го бачив, як у громадах області шукають бази для батальйонів. Курко тоді прямо казав: щоб виділити потрібне приміщення, питання має пройти сесію облради. Мешканець Львова цього міг не помітити в квитку на трамвай. Помітив би родич у районному центрі, де під ТрО віддавали школу, адмінбудівлю чи частину підприємства.

Ще один практичний слід — інформаційний. Поки Курко був комбригом, бригада була «львівською» в публічному сенсі: звітність ішла через сторінки частини, коментарі давав він, а ОВА повторювала їх як офіційну лінію області. Після лютого 2024-го це обличчя змінилось. Бригада лишилась, прізвище комбрига з оперативних зведень зникло, натомість у 2026-му повернулось уже в судових новинах.

4. Конфлікти та критика

Перша публічна криза — лютий 2024-го. Відставку пов’язували з боями за село Крохмальне на Куп’янському напрямку: у відкритих джерелах тоді писали про втрати й про те, що реальний стан позицій і чисельність не відповідали доповідям. Сам Курко причину в заяві не назвав. Він наголосив, що створював бригаду «з нуля» і що йому «не соромно за жоден день» на посаді. Це не вирок і не виправдання: це межа того, що є в публічному записі.

Друга криза — 22 червня 2026 року. Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону повідомила про підозру за частиною 4 статті 425 Кримінального кодексу — недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану. Версія слідства: командир підписував накази на «бойові» по 100 тисяч гривень без належних підстав, фінансова служба частини їх виплатила, бюджет втратив майже 80 мільйонів гривень. Цифри 79 і «майже 80» у різних офіційних повідомленнях розходяться в межах округлення; зміст обвинувачення той самий.

Найсильніше заперечення проти того, щоб трактувати цю історію як «корупцію комбрига», звучить так: виплати йшли людям, які стояли в зоні бойових дій, а командний пункт бригади на Куп’янщині сам був у смузі виконання завдань. Адвокат Андрій Мартинюк у коментарі Zaxid.net назвав обвинувачення надуманим. Галицький районний суд Львова відмовив прокуратурі в триманні під вартою з альтернативою застави в 1 мільйон гривень і визначив заставу 66 560 гривень. Вироку немає. Підозра — не встановлена вина.

Політичний шар конфлікту виявився швидко. Максим Козицький заявив, що готовий узяти офіцера на поруки, і нагадав, що Курко фактично з нуля зібрав 103-тю бригаду. 7 липня 2026-го Львівська обласна рада на позачерговій сесії ухвалила заяву підтримки. Це вже рішення місцевої влади у вузькому сенсі: не тариф, а політична позиція ради щодо конкретної людини.

5. Де він тепер і який його статус

Станом на вересень 2026 року Валерій Курко не командує 103-ю бригадою. Бригаду після нього, за відкритими даними, очолював інший офіцер. Сам він після лютого 2024-го фігурує як штабний офіцер угруповання ТрО «Захід». Паралельно триває кримінальне провадження: є підозра, є застава, є апеляційні рухи прокуратури щодо запобіжного заходу. Судового вироку в публічному полі немає.

Рішення часів його командування все ще «живуть» у двох місцях. Перше — сама 103-тя бригада: її структура, бойовий шлях і склад значною мірою закладені в 2022–2024 роках. Друге — грошові нарахування того періоду. Якщо слідство доведе свою версію, наслідки стосуватимуться не маршруток, а перевірок виплат і можливих вимог до бюджету. Якщо суд стане на бік захисту, наслідком буде прецедент, як держава трактує «бойові» для штабів у зоні бойових дій.

Для міста важливо не плутати ці шари. Бригада воює незалежно від прізвища першого комбрига. Обласна рада вже зафіксувала політичну підтримку. Суд ще не сказав останнього слова.

6. Як це стосується вас як мешканця

Якщо вас цікавить позиція Курка з конкретного питання, шукати її в порядку денному Львівської міської ради безглуздо: там його немає. Публічні заяви 2022–2024 років лишилися на сторінках бригади та в коментарях ОВА. Позиція 2026 року — у матеріалах підозри, ухвалі Галицького райсуду про заставу і в тексті заяви обласної ради від 7 липня.

Якщо у вашій родині є військовослужбовець 103-ї бригади і стоїть питання «бойових» за 2023–2024 роки, логічний шлях такий: письмовий запит до фінансової служби частини про підстави нарахування; звірка з наказами того періоду; за потреби — звернення до спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону як до органу, який веде справу. Строки тут рахують не «на око»: період, який фігурує в підозрі, обмежений квітнем 2023-го — січнем 2024-го.

Вплинути на компетенцію комбрига «як на депутата» не вийде. Вплинути на те, як область ставиться до цієї історії, можна через депутатів обласної ради: заява вже ухвалена, наступні кроки ради будуть у протоколах сесій. Міська рада Львова цю справу не розглядає.

Часті запитання

Яку посаду займав Валерій Курко і як довго? Командир 103-ї окремої бригади ТрО Львівщини з 10 січня 2022-го до 14 лютого 2024-го. Після цього — штабна посада в угрупованні ТрО «Захід», не крісло в міськраді.

Чи голосував він за тарифи, транспорт або забудову Львова? Ні. Відкритих даних про депутатство чи членство у виконавчому комітеті міста немає. Його робочий контакт із міською владою стосувався розгортання тероборони.

Чи його рішення досі впливають на повсякденність у Львові? На квиток, тепло і воду — ні. На статус 103-ї бригади, на перевірки виплат 2023–2024 років і на політичну лінію облради щодо цієї справи — так.

Де перевірити, чим закінчилася підозра 2026 року? У відкритому судовому реєстрі за прізвищем і статтею 425 КК, а також у повідомленнях спеціалізованої прокуратури Західного регіону. Станом на середину вересня 2026-го публічного вироку немає.

Практичний орієнтир на сьогодні виглядає так. Якщо ви шукали «депутата Курка», ви шукали не ту посаду: у списках Львівської міської ради цього прізвища немає. Якщо шукали людину, через яку Львівщина в 2022-му зібрала тероборону, — це полковник, який два роки командував 103-ю бригадою, потім пішов з посади після боїв на Куп’янщині, а в червні 2026-го отримав підозру на суму близько 80 мільйонів гривень «бойових». Суд відпустив його під заставу 66 560 гривень. Обласна рада 7 липня заявила про підтримку. Для мешканця це означає просту перевірку перед будь-яким висновком: спочатку посада, потім період, потім документ — наказ, ухвала суду чи заява ради, а не чутка з чату будинку.