Курс валют на 08.10.2026 UAH

З 1829 року в центрі Львова працює кав’ярня «Віденська»

Жовтий фасад кавярні з балконом, двома вивісками і роком 1829 над дверима

На ділянці біля давнього костелу єзуїтів на площі Святого Духа, що віддавна належала князям Понінським, купець Карл Гартман у 1829 році розпочав будівництво кам’яниці. Після викупу будівлі він звернувся до магістрату Львова по дозвіл переобладнати її під кав’ярню і відкрив заклад «Віденська», який вважають найстарішим у місті.

Ключові факти про заклад

  • Кав’ярня з’явилася 1829 року на тодішній площі Святого Духа, нині це площа Івана Підкови.
  • Дозвіл магістрату Гартман отримав за умови звести власним коштом міську стражницю на 40 солдатів і цю умову виконав.
  • На початку XX століття заклад придбали львівські підприємці Штадтмюллер і Чуджак: вони перенесли вхід, закупили нові меблі, змінили інтер’єр і влаштували криту терасу на площу Святого Духа.
  • Після 1918 року заклад майже втратив історичну назву; її відстояв історик Чоловський, відомий захисник львівських традицій.
  • Заклад відвідували Іван Франко, Михайло Грушевський, генерал Тарнавський, Станіслав Людкевич і Володимир Гнатюк; тут також призначали зустрічі міські урядовці.
  • Сучасний етап почався 6 червня 1998 року з відкриття оновленої головної зали; ще за рік відкрили два зали ресторану.

Про історію кав’ярні повідомляє джерело. Гартман спочатку збудував кам’яницю, потім викупив її і лише після згоди влади облаштував заклад. Умова про стражницю була обов’язковою частиною дозволу, без неї кав’ярня не з’явилася б на цій ділянці.

У XX столітті нові власники змінили не лише вхід і меблі, а й вигляд з боку площі завдяки критій терасі. Після завершення 1918 року патріоти намагалися прибрати згадки про період під владою Австро-Угорщини, тож історична назва опинилася під загрозою. На її захист став Чоловський. Сьогодні «Віденська кав’ярня» продовжує працювати в центрі Львова.

Автор Раїса Зимовець

Редакторка культури, спорту та афіші. Відбирає події, які справді відбуваються в місті, а не лише звучать у пресрелізах. Редагує тексти колег: перевіряє логіку, факти, імена, дати й формулювання. Стежить, щоб афіша була корисною, а спортивні матеріали — конкретними: результат, контекст, що зміниться далі. Не женется за кількістю публікацій і відсікає порожній шум. Працює так, щоб читач швидко розумів, куди піти, що подивитися і чому це варто уваги.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *